ЛУЧЕЧКО ІГОР ТЕОДОРОВИЧ
26.09.1999 р. – 22.03.2023 р.
Ігор народився 26 вересня 1999 року у місті Львові. З дитинства проживав разом із батьками в селі Суховоля Львівського району.
У 2007 році розпочав навчання у місцевій школі, яку закінчив із добрими успіхами. З ранніх літ вирізнявся спокійною вдачею, працьовитістю, добротою та відповідальністю. Любив техніку, займався спортом, мав коло вірних і відданих друзів.
Після закінчення школи продовжив навчання у Державному навчальному закладі «Львівський професійний ліцей залізничного транспорту», де здобув фах зварювальника та слюсаря-сантехніка. Під час навчання виявляв старанність, акуратність і сумлінність, користувався повагою серед викладачів та товаришів.
У мирний час працював у Львівському комунальному підприємстві, а згодом уклав контракт на військову службу у Збройних Силах України. Служив гідно, сумлінно виконував свої обов’язки, був дисциплінованим, витривалим і відданим присязі.
Виконував бойові завдання в зоні проведення антитерористичної операції у складі 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. За особливу мужність був нагороджений численними відзнаками, зокрема нагрудним знаком «Учасник АТО».
Після завершення першого контракту проживав у Волинській області, де працював і навчався на курсах підвищення кваліфікації. Деякий час мешкав у місті Харкові.
Із початком повномасштабного вторгнення російських військ Ігор без вагань став на захист Батьківщини. Служив у складі бойового підрозділу Збройних Сил України, проявляв мужність, стійкість і справжній патріотизм.
22 березня 2023 року Герой загинув у бою на Харківщині, виконуючи свій військовий обов’язок. Захисника поховано на Алеї почесних поховань Личаківського цвинтаря у Львові.
Указом Президента України № 432 Ігор Лучечко нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Також відзначений нагородою Всеукраїнського об’єднання «Країна» — «За жертовність».
Мав наречену, з якою планував створити сім’ю.
У серцях рідних, друзів та побратимів Ігор назавжди залишиться прикладом справжнього сина України — відважного, доброго й світлого юнака, який віддав своє життя за свободу і мир.
Пам’ять про нього вічно житиме у серцях батька, брата, бабусі, названої мами та всіх, хто його знав і любив.
Наш святий обов’язок — пам’ятати, шанувати та згадувати його в молитвах.
Світла і вічна пам’ять Герою.
