БОНДАРУК Олександр Анатолійович 30/06/1987-05/04/2023
БОНДАРУК ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ
30.06.1987р. – 05.04.2023р.
Олександр народився 30 червня 1987 року у місті Львів.
У 2004 році закінчив Зимноводівську загальноосвітню школу № 1 I-III ступенів. У 2006 році завершив навчання у Вищому професійному училищі № 52 м. Львова, здобувши професію помічника машиніста тепловоза та електровоза.
У 2010 році отримав базову вищу освіту за напрямом «Інженерна механіка» в Національному університеті «Львівська політехніка», а у 2011 - повну вищу освіту за спеціальністю «Технологія машинобудування», здобувши кваліфікацію інженера-механіка. Трудову діяльність Олександр Бондарук розпочав у 2006 році слюсарем із ремонту локомотивів у Локомотивному депо Львів-Захід. У 2007 році став помічником машиніста тепловоза, у 2016 році - машиністом тепловоза. У 2017 році здобув кваліфікацію машиніста 3-го класу, а у 2020 році здобув кваліфікацію машиніста 2-го класу.
З початком повномасштабного вторгнення, маючи бронь, добровільно вступив до лав ЗСУ. Служив у 125-й бригаді ТрО, 218-му батальйоні, 2-й стрілецькій роті. З червня 2022 по січень 2023 виконував бойові завдання в Харківській і Сумській областях (ОТУ «Суми»). З січня по березень 2023 воював у складі ТГр «Бахмут» 93-ї ОМБр «Холодний Яр» на Донеччині.
3 березня - приєднаний до 95-ї ОДШБр, виконував завдання в Кремінецькому лісі (ОТУ «Старобільськ»).
Олександр Бондарук нагороджений нагрудним знаком «Знак Пошани», орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), медаллю «Захиснику України» (посмертно).
З раннього віку відвідував безліч гуртків - йому хотілося встигнути всюди, спробувати все, навчитися чогось нового.
Та найбільше до душі припав йому пластовий гурток. Саме завдяки Пласту, зі слів самого Саші, ще глибше розкрилася його любов до природи й народилася справжня, свідома любов до Батьківщини. Його захоплювали активні мандрівки, знайомства, пригоди - усе, що дарувало нові емоції й відкривало світ по-новому. У тому хлопчику, що так щиро тягнувся до життя, вже тоді жила велика душа. Душа, що знала ціну дружбі, памʼятала тепло родинного дому й зростала з вірою в добро.
Загинув 5 квітня 2023 року в районі села Кузьмине Сіверськодонецького району Луганської області.
В Олександра залишилась дружина, син, донька, мати та брат.
Наш святий обов’язок - пам’ятати, шанувати та згадувати його в молитвах.
Світла і вічна пам’ять Герою.
