🕯 Не згасне пам’ять про Героя! 🇺🇦
25 липня минає друга річниця з дня, коли, боронячи незалежність і свободу України, у запеклому бою з російськими окупантами загинув наш земляк, мужній воїн Іван Степанович Салашник.
Іван Салашник народився 7 липня 1989 року в селі Зимна Вода. Навчався у Зимноводівській загальноосвітній школі № 2 (нині – Ліцей імені Блаженнішого Любомира Гузара). З дитинства захоплювався технікою, мріяв ремонтувати автомобілі та впевнено йшов до своєї мети. Був здібним, працьовитим, щирим і завжди готовим допомогти іншим. Особливе місце в його серці займала любов до тварин, особливо до собак.
Після закінчення Львівського автомобільно-дорожнього технікуму здобув кваліфікацію техніка-механіка. Відслужив у лавах внутрішніх військ МВС України, а після служби працював механіком на станції технічного обслуговування.
Із перших днів повномасштабної війни Іван не залишався осторонь. Він активно волонтерив, ремонтував автомобілі для українських військових та особисто доставляв їх на передову. Працюючи головним механіком у ТзОВ БК «Наш Простір», залишався відданим своїй справі й людям. 1 травня 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.
Старший солдат Іван Салашник, позивний «Хімік», проходив службу у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був номером обслуги 5-го мінометного відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки 3-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0224.
25 липня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу села Парасковіївка Покровського району Донецької області, Іван Салашник героїчно загинув, до останнього залишаючись вірним військовій присязі, своєму народові та Україні.
За особисту мужність, героїзм, самовіддані дії у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, а також вірність військовій присязі Указом Президента України Івана Салашника посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Світла пам'ять про Івана назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, побратимів, усіх, хто мав честь його знати. Його життя стало прикладом безмежної любові до України, людяності, відваги та самопожертви.
🕯 Схиляємо голови у глибокій скорботі та вдячності перед подвигом нашого Захисника.
🙏 Наш святий обов'язок — берегти пам'ять про Героя, згадувати його у молитвах та бути гідними його жертовності.
Вічна пам'ять і слава Герою!
Герої не вмирають! 🇺🇦
Детальніше про життєвий шлях Героя, а також світлини з його життя можна переглянути за посиланням: посиланням: https://zvg.gov.ua/news/1752826381/
