НАКОНЕЧНИЙ ПЕТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ
Зник безвісти
Наконечний Петро Володимирович — кулеметник 1-го відділення, 2-го взводу оперативного призначення 1-ї роти 1-го батальйону військової частини 3017 Національної гвардії України.
З дитинства Петро був світлою, доброю та щирою людиною. Він ріс у люблячій родині з великим серцем, завжди допомагав батькам, був уважним, турботливим і готовим підтримати тих, хто поруч.
Особливе місце в його житті займав футбол — він любив не лише грати, а й із захопленням стежив за грою. У школі Петро був старанним учнем, доброзичливим і відповідальним. Після закінчення навчання вступив до ПТУ №12, де здобув професію кранівника.
У 18 років Петро пішов на строкову військову службу. Після армії працював у будівельній сфері, сумлінно ставився до своєї роботи, цінував дружбу та завжди залишався надійним товаришем.
Петро не створив власної сім’ї, не мав дітей, але був оточений любов’ю великої родини. Він дуже любив своїх батьків, які, на жаль, уже відійшли у вічність, рідного брата, сестер та всіх близьких, із якими його пов’язували міцні родинні зв’язки.
Із перших днів повномасштабного вторгнення Петро став на захист України. За плечима — майже 6 років військового досвіду. Він виконував бойові завдання, зокрема на Донецькому напрямку, у Покровському районі.
10 січня 2026 року під час бойового зіткнення з ворогом Петро разом із побратимами успішно відбив атаку противника. Однак згодом позицію було знищено внаслідок удару ворожого дрона-камікадзе. Відтоді Захисник вважається зниклим безвісти.
Останній зв’язок із Петром був 31 грудня 2025 року. Він сказав, що повернеться живим і здоровим. Ці слова рідні бережуть у серці й сьогодні.
Ми молимося, чекаємо та віримо, що Петро повернеться додому. Нехай Господь береже Тебе, Петре, де б Ти зараз не був. Твоя родина, друзі та всі, хто знає Тебе, не втрачають надії.
