ЩИРБА АНДРІЙ РОМАНОВИЧ
Зник безвісти
Андрій народився 30 листопада 1998 року в с. Суховоля, Львівської обл., Львівського р-н. У перший клас пішов в 2004 році у Зимноводівській загальноосвітній школі I-III ступенів №2, яка сьогодні є Ліцеєм імені Блаженнішого Любомира Гузара Зимноводівської сільської ради. Після першого семестру навчання був переведений в Суховільську загальноосвітню школу I-III ступенів, сьогодні Суховільський ліцей Зимноводівської сільської ради. Завершив навчання в 2013 році та вступив у Технічний коледж Національного університету “Львівська політехніка” за спеціальністю: “виробництво, обслуговування та ремонт електронної побутової апаратури”, де здобув диплом молодшого спеціаліста. Диплом магістра отримав у грудні 2021 року у Національному університеті “Львівська політехніка”.
Рано осиротів: у 2008 році втратив мати, а в 2013 році батька. Виховувався разом з молодшою сестрою бабусею (маминою матір’ю) та був під опікою дядька (маминого брата).
У дитинстві та в юнацькі роки займався бальними та спортивними танцями у студії “Гармонія”, отримував різні нагороди в конкурсах. Також ходив у церковний дитячий хор, який функціонував у с. Суховоля на парафії УГКЦ Івана Богослова. Був надзвичайно чуйною та емпатичною людиною. Завжди був готовий допомогти без жодної користі для себе. Був добрим та з неймовірним почуттям гумору. Поруч з ним всі відчували себе в спокої та повному захисті. Визнавав свої помилки та відстоював справедливість. Був великим фанатом з футболу, з татом у 2012 році відвідував у Львові різні фан- зони для переглядів футбольних матчів “Євро 2012”. Також вболівав за ФК “Карпати” Львів.
З початком повномасштабного вторгнення долучився до лав Збройних Сил України у склад 125-тої окремої бригади ТРО (сьогодні 125-та окрема важка механізована бригада) у 215-й батальон на посаду механік-оператор радіостанції інформаційно-телекомунікаційного вузла. Брав участь у Слобожанському контрнаступі у 2022 році, у звільненні Лиманщини. Боронив нашу землю також на Харківському та Запорізькому напрямках. У липні 2025 року отримав звання сержанта та став командиром відділення зв’язку у батальйоні безпілотних літальних систем 125-ї ОВМБр. Був нагороджений нагрудним знаком “Сталевий хрест”, “Хрест доблесті”, “Хрест Сил Територіальної Оборони”, заохочувальною відзнакою - нагрудним знаком “Кращий сержант ЗСУ”. Був ветераном війни.
