Святоуспенської Унівської Лаври,приуроченої до Дня Матері та Дня Героїв.
Паломництво до святих місць з давніх-давен вважали важливим аспектом духовності. Люди у всі часи потребували душевного поєднання з Богом. Вирушити на прощу спонукають різні мотиви: бажання зцілитися від фізичних або духовних недуг, помолитися за рідних і близьких, знайти благодать, набратися сил. Сьогодні, у час війни, усіх об’єднала спільна мета – пам’ять про наших Героїв і молитва за них.
На запрошення до участі в прощі, яку організували Зимноводівська сільська рада та Центр надання соціальних послуг, зголосилося 20 дорослих і 6 дітей з сімей загиблих Героїв та безвісти зниклих воїнів з нашої громади.
Паломники відвідали монастир Студійського уставу в Уневі. Взяли участь у Службі Божій у храмі Блаженних Климентія і Леонтія та поминальній панахиді за Героями.
Прочанам організували похід на Чернечу гору, де розташований монаший цвинтар. Це місце наділене особливою благодаттю через сильну й довготривалу молитву, яка не стихала тут від віків, а також через поховання ченців, які своїм життям втілили ідеали святості. Надзвичайно цікавою була
екскурсія монастирем.
Свято-Успенська Унівська Лавра – один із чотирьох в Україні і єдиний в УГКЦ монастир, що має статус лаври, найбільшого, найзначущішого монастиря. Це святиня з тривалою і давньою історією, що багато в чому відображає історію самої Української Церкви, з її періодами руйнувань та переслідувань, розквіту й відродження. Тривалий час, навіть уже в умовах радянської окупації, Унівська лавра залишалась духовною твердинею для всього краю, яка не визнала рішення Львівського псевдособору 1946 року і не перейшла на православ’я.
На завершення прочани мали нагоду попити цілющої води з джерела і після напутнього благословення від о. Макарія Дутки вирушили в дорогу до своїх домівок.
Проща була маленькою розрадою для душі, бо святі місця мають особливу надприродну силу, оскільки створені Богом і намолені людьми.
Висловлюємо слова великої вдячності родинам загиблих Героїв. Дякуємо батькам загиблих воїнів за те, що виховали їх справжніми патріотами, нашими Героями. Ваші сини завжди залишатимуться в нашій пам’яті. Просимо Господа, щоб Він прийняв їх до себе, у Царство Небесне.
Молімося до нашого Спасителя, щоб врятував нашу Україну.
