День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу
Сьогодні в Україні відзначають День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановують пам'ять жертв депортації кримських татар.
Депортація кримських татар 18 – 20 травня 1944 року – один із найстрашніших злочинів радянської влади під час Другої світової війни. Депортація розпочалася 18 травня 1944 року о 3-й годині ранку й тривала до початку червня.
Офіційною підставою для депортації кримськотатарського народу стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висували претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами.
Упродовж головної хвилі депортації виселено, за різними джерелами, від 200 до 400 тисяч кримських татар, з яких за перші три роки померло близько 46 % вивезених.
У каральній операції брали участь 32 тисячі співробітників НКВС. Людям на збори давали від кількох хвилин до пів години, з собою дозволяли взяти особисті речі, провізію, посуд та побутовий інвентар. Більшість майна залишилася і була конфіскована державою.
Переважну частину депортованих направили на спецпоселення до Узбекистану, частину – до ГУЛАГу, а ще частину – для поповнення спецконтингенту Московського вугільного басейну.
Депортація була одним із засобів «детатаризації» Криму. До Криму заселяли вихідців з Росії та інших республік. За повоєнний період кількість населення в Криму збільшилася майже в 10 разів.
Сталінська політика щодо кримських татар не була чимось новим. Як відомо, захоплення 1783 року Криму Росією призвело до занепаду культурного життя на півострові: по-варварському спалено багато давніх рукописів, зруйновано чимало архітектурних пам’яток. Саме тоді розпочалося перше заселення Криму росіянами, чужоземними колоністами, міцніла брутальна русифікаторська політика.
Після переведення Криму до складу УРСР (1954) у 1956 році видано указ (неопублікований) про реабілітацію кримських татар, але практично без права повернення на батьківщину.
Масове повернення на батьківщину кримських татар почалося аж наприкінці 80-х років.
На долю кримських татар випало неодноразово потрапляти під репресії.
У 2014 році росія анексувала Крим. Кримські татари заявили про невизнання російської окупації Криму. Їх переслідували. З 300 тисяч кримськотатарського населення близько 10 тисяч змушені були покинути рідну землю.
На території Зимноводівської громади мешкає кілька сімей, що через насильницьку анексію Криму змушені були покинути рідну домівку і знайшли собі прихисток у нашій громаді.
Сьогодні в час війни наш народ теж переживає депортацію з частини територій, російські окупанти через фільтраційні табори примусово вивозять українців до депресивних районів росії.
