Пам'ятаймо про депортації 1944–1951 років
Сьогодні на державному рівні Україна вшановує роковини депортації українців із західних земель на схід. Верховна Рада України встановила другу неділю вересня Днем пам’яті примусового виселення автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини в 1944–1951 роках.
За даними Українського інституту національної пам’яті, майже 750 тисяч українців втратили рідні домівки та своє майно внаслідок депортації і примусового переселення у 1944—1951 роках, що супроводжувалися терором, репресіями, конфіскацією матеріальних цінностей, обмеженням політичних, соціальних, економічних і культурних прав мешканців регіонів, на які, зокрема, розповсюджувалася дія угоди між УРСР та комуністичною Польщею про «взаємний обмін населенням». Рішення про депортацію на тлі утвердження комуністичних режимів після вигнання нацистів зі Східної Європи і для встановлення радянсько-польського кордону було узгоджено 9 вересня 1944 р. Тоді у Любліні УРСР та Польський комітет національного визволення підписали документ про евакуацію українського населення з території Польщі та польських громадян з території УРСР та створили відповідні органи.
Загалом примусове переселення українців призвело до руйнування історичних, матеріальних, моральних та культурних цінностей Лемківщини, Західної Бойківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя і поставило під загрозу знищення цілі етнічні групи українського народу.
Ми не можемо змінити історію, але ми повинні про неї пам’ятати.
