Зимноводівська громада попрощалася з ГЕРОЄМ АНДРІЄМ СТУДЕННИМ
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини… Чому далі гине цвіт нації? Чому??? Знову сум і страшне горе...
Не існує вищої цінності, ніж захист Батьківщини та свого народу. СТУДЕННИЙ АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ, 10.12.1982 р. н., житель с. Скнилів, коли почув про повномасштабне вторгнення росії на терени Батьківщини й одразу вирішив, що має бути там. Добровольцем пішов на фронт захищати Україну заради майбутнього. 
Добрий сім’янин, люблячий батько, гідний син-патріот, своєю позицією на війні Андрій зробив неоціненний внесок для нашої країни. Мріяв про перемогу… Та не судилося.
23 жовтня під час мінометного обстрілу, у виконанні бойового завдання в бою з російськими окупантами, зупинилося серце Андрія Студенного.
Як пише про Героя його побратим Stepan Kudarenko, у батальйоні, де служив воїн, Андрія поважали за його хоробрість, витримку, професіоналізм та готовність допомогти:
«Сміливий, рішучий, надійний напарник, який завжди прийде на допомогу». «Для нього честь і гідність були не просто словами – Андрій був справжнім сином України!»
26 жовтня від в’їзду в с. Скнилів і вздовж центральної дороги села до самого будинку, де жив воїн, майоріли маленькі вогники. Мешканці Скнилова та навколишніх сіл зустрічали Героя. На колінах з квітами та лампадками живим коридором слави вшанували світлу пам'ять загиблого. 
Сьогодні, 27 жовтня, у с. Скнилів Героя Андрія Студенного провели в останню путь.
Попрощатися з воїном зібралися рідні, близькі, друзі, побратими, військові, священники з нашої громади та навколишніх сіл, місцева влада та небайдужі мешканці громади.
Чин похорону та громадське прощання з Героєм відбулися в церкві Преображення Господнього в с. Скнилів.
Державний прапор від імені Президента України вручили дружині Героя. Поховали захисника на цвинтарі в с. Скнилів.
Він поповнив ряди небесного війська й назавжди залишиться в пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто його знав, любив і шанував.
У Героя Андрія Студенного залишилися дружина, двоє дітей, мати, батько, брат-військовослужбовець.
Зимноводівська сільська рада висловлює щирі співчуття родині і близьким загиблого.
Ми не забудемо подвигу нашого воїна.
Вічна слава Герою України – Андрію Студенному!
Царство небесне нашому захиснику…
