80 років з часу примусового переселення українців: Трагедія, яку не можна забути
🖤 У другу неділю вересня ми вшановуємо пам’ять українців, яких у 1944–1951 роках примусово депортували з рідних домівок на теренах польсько-українського прикордоння.
8 вересня 2024 року минає 80 років з часу підписання між комуністичними режимами СРСР та Польщі угоди про «взаємний обмін населенням». Ця угода, на папері позначена як добровільна, насправді стала трагедією для сотень тисяч українців, які були силою вирвані зі своїх рідних земель і примусово переселені до різних регіонів УРСР.
⚠️ У 1944–1946 роках понад 482 тисячі українців стали жертвами цієї операції, що проводилася із застосуванням терору, репресій та конфіскації майна. Цей «взаємний обмін» не мав нічого спільного з добровільністю або справедливістю. Людей, позбавлених своїх будинків і господарств, виселяли з Західної України у віддалені райони – від Галичини до Причорномор’я, Слобожанщини та Донеччини. Замість обіцяного «рівноцінного відшкодування» вони опинилися в колгоспному рабстві, зіткнувшись із голодом, злиднями та роками принижень. Повернення на рідні землі було суворо заборонено.
💔 Не оминула трагедія і тих українців, які намагалися залишитися на своїй землі. У 1947 році польська влада провела «операцію Вісла», в ході якої майже 150 тисяч українців були депортовані на північ і захід Польщі. Багатьох із них примусово виселили знову, тепер уже на території, які стали частиною повоєнної Польщі, на нові місця проживання, де українці не мали жодних прав і зазнавали постійних утисків.
Ще кілька десятків тисяч українців були позбавлені своїх батьківських домівок під час обмінів прикордонними ділянками між СРСР та Польщею у 1948 та 1951 роках. Загалом майже 700 тисяч українців були насильно вигнані зі своїх рідних земель, змушені покинути свої домівки, віддати свої господарства і виїхати на чужину.
⚫️ Це страшна трагедія в історії українського народу, яка стала можливою тому, що ми – українці – були бездержавною нацією. У той час не було сили, яка могла б захистити наші права, нашу землю, наші життя. Це одна з тих чорних сторінок нашої історії, яка нагадує нам про ціну свободи та незалежності.
📜 Історія має здатність повторюватися, коли з неї не роблять висновків. Тому ми маємо розуміти: власна держава – це гарант збереження української нації, нашої мови, культури і звичаїв. Бережімо нашу Україну, бо лише на своїй, Богом даній землі ми можемо бути справжніми господарями, здатними відстояти своє майбутнє. 💙💛
