8 ТРАВНЯ — ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ТА ПЕРЕМОГИ
Мак — символ скорботи, надії та гідності
Сьогодні, 8 травня, Україна разом із європейською спільнотою вшановує пам’ять усіх, чиє життя обірвала найстрашніша трагедія ХХ століття — Друга світова війна. Це день глибокої скорботи, тихої шани та внутрішньої сили. Це не свято зі салютами, а день з мокрими від сліз очима.
Це день не про тріумф. Це день про ціну.
Ціну людяності, що здолала нацизм. Ціну кожної зламаної долі. Ціну миру, за який віддали життя понад 8 мільйонів українців.
Кожна українська родина зберігає у серці власну історію війни — фото на пожовклому папері, голос у спогадах бабусі, медалі у старій шухляді. І сьогодні ці історії оживають у нашій свідомості — бо ми не маємо права забути.
Червоний мак: символ, що говорить без слів
У Європі, Канаді та Україні червоний мак став символом пам’яті ще після Першої світової війни. Його поява пов’язана з віршем «У полях Фландрії» канадського військового лікаря Джона Мак-Крея, який писав про маки, що проростають на місці могил загиблих солдатів.
Мак не кричить — він шепоче про біль.
Мак не змагається за увагу — він нагадує про втрати.
Мак — це крапля крові на зеленій землі, що проросла в тиші, коли відгриміли гармати.
Сьогодні мак знову став болючим символом для України. Бо знову війна. Знову герої. Знову втрати. Знову маки на розтрощених полях — тільки тепер українських.
Минуле вчить. Сьогодення кличе.
8 травня — це не лише про 1945-й.
Це й про 2022-й, 2023-й, 2024-й...
Про тисячі українських воїнів, які нині стоять у боротьбі за ті ж самі цінності — правду, свободу, людяність.
Ми — нащадки переможців. Але тепер і ми самі — воїни Світла, що знову дають відсіч темряві.
Наші діти вже вивчають сучасну історію України з новими іменами героїв. Але сенс лишився той самий:
війна — це завжди біль. Перемога — це завжди життя.
Пам’ятаємо — щоб жити.
Нехай у кожному українському серці живе вогник пам’яті про тих, хто віддав своє життя, щоб ми могли дихати вільно.
Нехай червоний мак щороку розцвітає у наших думках, як символ нескореності, мужності та гідності.
Пам’ятаємо. Шануємо. Перемагаємо.
Ніколи знову. І — ніколи більше.
