Зимноводівська територіальна громада
Львівська область, Львівський район
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

ІРИНА ДАРНОБИТ: «Що ще має статись, щоб чоловіки зрозуміли, що вони мають захищати свою країну?!»

Дата: 05.08.2024 14:59
Кількість переглядів: 96

Військовий психолог – про свій вибір мобілізуватися, про допомогу бійцям, про свої спостереження за життям людей у тилу

Фото без опису

Ніхто з нас не чекав війни. Вона змінила багатьох. Виклик допомагати військовим прийняла мешканка с. Зимна Вода Ірина Дарнобит. Для тендітної, милої дівчини стати військовим психологом було свідомим рішенням.

– Ірино, чим Ви займалися, коли почалася війна? Що вплинуло на Ваше рішення мобілізуватися? Скільки часу працюєте військовим психологом?

– Коли почалась війна, то, оскільки я психолог, надавала допомогу внутрішньо переміщеним особам. Потім, коли допомагало вже багато спеціалістів, зрозуміла, що для мене це завершений етап. Збагнула, що не можу так просто сидіти, і це був мій свідомий вибір – мобілізуватися. Я завжди захоплювалася такими діячами, як Бандера, Шухевич, Донцов, тому це було моїм послідовним рішенням. Я мобілізувалася в 4-й батальйон «Сила Свободи» 4-ї бригади оперативного призначення НГУ «Рубіж» у січні 2023 р. Відтоді там служу.

– Як допомагаєте бійцям, мабуть, до декого потрібний особливий підхід?

– Багато є військових, які були цивільними. Звичайно, в кожної людини свій досвід, свої травми, і з кожним треба налагоджувати контакт. Але коли вибудовую з людиною взаємодовірливі стосунки, вона відкривається, тоді їй допомогти набагато легше. Є бійці, які приходять, щоб я їх просто вислухала, але частіше сама йду до них. Часто кажу воїнам: «Я поруч 24 на 7, і ви можете мені зателефонувати в будь-який момент». Інколи виникає потреба в спілкуванні з дружинами військових.

– Ірино, а як допомагаєте воїнам пережити втрату побратимів?

– Коли є втрати, це болючий момент для всіх. Коли боєць втрачає побратима, а ще й друга, інколи збираємо цілий взвод, згадуємо цю людину та події пов’язані з нею, що вона для нас означала, чого навчила, також сідаємо в коло і пишемо «невідправлений лист». Втрату важливо проговорити, щоб не ховати цей біль у собі, щоб дати емоціям проявитись.

– Чи доводиться Вам вирішувати проблему з мотивацією у військових, з розчаруваннями?

– У військових мотивації достатньо. Бувають звичайно моменти коли бійці відчувають втому, тоді їм потрібна підтримка. А от якщо говорити про цивільних, то мені дуже дивно чути, що чоловіки не мають мотивації. Дивно це чути, бо що ще має статись, щоб чоловіки зрозуміли, що вони мають захищати свою країну?! На нас напала росія, і це очевидно, потрібно діяти.

– Ірино, у Вас з юних років любов до історії, від кого передалось таке зацікавлення?

– Любов до історії, крім сім’ї, мені прищепила Любов Панько (колишня директорка Народного дому с. Зимна Вода). Коли я була в 9-му класі, в Народному домі був великий концерт до Дня народження Степана Бандери, я була ведучою. І, мабуть, з тих часів її розповіді вплинули на мене, я почала цікавитись діяльністю ОУН і УПА, дивізії «Галичина». А ще – цікавилась футболом… і в нас на секторі вивішували прапори з портретами Бандери, Шухевича, мені хотілося дізнатись про ці постаті, чому саме вони. Відтоді в мене формувалась громадянська позиція і моя національна свідомість.

– Чи допомагають батальйону, в якому Ви служите, мешканці Зимної Води, волонтери?

– Волонтери дуже сприяють, зокрема благодійний фонд ЗИМНА ВОДА ( Волонтерський Рух) допоміг машиною для підрозділу, за що ми щиро вдячні. Зимноводівська сільська рада виділила 2 млн грн для підрозділу, волонтери постійно допомагають, пишуть і запитують, що потрібно. Не було такого, щоб у чомусь відмовили. Потреб є багато. Але сумно, що це роблять тільки волонтери. Коли я приїжджаю, то бачу таку картину – не те щоб байдужість, а швидше несвідомість і нерозуміння людей, що взагалі відбувається, і тієї реальності, яка є насправді. Люди, які знаходяться в тилу стали забувати, що війна триває на всій території України і потрібно все робити для того, щоб допомагати нищити ворога. Бо всі хочуть перемоги, але чужими руками. Хочеться, щоб нарешті люди стали свідомими.

Розмовляла Юлія ЛЕВИЦЬКА



« повернутися

Код для вставки на сайт

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь