ГОЛОВАТИЙ Богдан Дмитрович 18/02/1963-22/12/2022
Головатий Богдан Дмитрович
18.02.1963 – 22.12.2022
Богдан народився 18 лютого 1963 року в селі Зимна Вода, Львівська область. У 1983 році закінчив Львівську загальноосвітню школу, після чого пройшов строкову службу.
З 1 вересня 1984 року здобував професійну технічну освіту в училищі (СПТУ) №14 у місті Донецьк за спеціальністю маляр 3-го розряду. Все своє життя працював автомаляром, фарбуючи автомобілі, а згодом — і трамвайні вагони, зберігаючи відданість своїй справі та професійну майстерність.
Зі слів дружини Олени, Богдан любив риболовлю — це було його особисте відчуття спокою й близькості до природи. У 2013–2014 роках він разом зі старшим сином Павлом активно брав участь у Революції Гідності в Києві, проявивши громадянську позицію та відданість Україні.
З перших днів повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Богдан добровільно став на захист Батьківщини. Він боровся проти агресора у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ на посаді стрільця. З 18 серпня 2022 року брав безпосередню участь у бойових діях у Донецькій та Луганській областях, на Лиманському напрямку.
Вірний військовій присязі та обов’язку перед країною, Богдан загинув 22 грудня 2022 року під час виконання службових завдань у селі Діброва, Сіверськодонецький район, Луганська область — від вибухової травми.
Похований у місці почесних поховань у рідному селі Зимна Вода. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня у лютому 2024 року.
У нього залишилися дружина Олена, сини Павло та Богдан, донька Аліна, внуки Дмитро та Софійка. Його брат Юрій і сестри Дара та Надія житимуть із світлою пам’яттю про Героя. Старший син Павло з перших днів війни і до сьогодні мужньо захищає Батьківщину в лавах ЗСУ.
Богдан Дмитрович — яскравий приклад справжнього Героя України. Він відзначався надзвичайною мужністю, відвагою та самопожертвою. Його життя, відданість родині та країні залишаються взірцем для всіх нас і надихають майбутні покоління боронити незалежність і суверенітет України.
Наш святий обов’язок - пам’ятати, шанувати та згадувати його в молитвах.
Світла і вічна пам’ять Герою.
