"Голос народу" про Зимноводівську громаду під керівництвом Володимира Гутника: основні досягнення за перше півріччя 2024 року
Володимир Гутник: «Здобутками громади за півріччя 2024 року задоволений»
Маючи завантажений графік у роботі, голова Зимноводівської сільської ради Володимир Гутник викроїв час і поспілкувався із пресою, розповівши про здобутки громади за перше півріччя цього року і поділився планами на майбутнє.
- Перші шість місяців 2024 року видались вдалими для Зимноводівської сім’ї, - розповідав Володимир Степанович. – Сягнули непоганих економічних показників, встигли завершити роботи й на деяких для нас важливих об’єктах. Найбільше мене тішить, що зрушилось будівництво школи в селі Суховоля. Цей навчальний заклад вкрай тут необхідний. Повним ходом йдуть роботи. Добудовується спортзал. Вже накривається дахом частина приміщення, активно проводяться внутрішні роботи. Вважаю значним здобутком завершення заміни каналізаційного колектора в селі Лапаївка по вулиці Геофізиків. Це було досить складне завдання, оскільки була пошкоджена дорога, навіть виникли певні незручності для людей. До того ж трудомісні операції виконувались на глибині п’ять метрів. Вдячний працівникам, які успішно і своєчасно справились із завданням. На завершенні й будівництво нової амбулаторії загальної практики сімейної медицини в селі Скнилів. Сподіваємось 24 серпня, у день Незалежності України, її урочисто відкрити. Стару медичну установу відремонтуємо і переселимо туди працівників місцевого старостинського округу, які, нарешті, матимуть хороші умови для роботи. Ефективно готуємо місцеві школи до початку нового навчального року, аби вони мали змогу прийняти учнів у чистих, гарних приміщеннях. Зізнаюсь, що могли б дещо зреалізувати і більше, але не завжди можна знайти відповідну організацію, якій під силу братись за будівництво чи проведення ремонтів. До того ж виникають затримки із перерахуванням коштів. У кінцевому не все задумане вдається своєчасно завершити. Зараз оголосили тендер на закупівлю генераторів, щоб такі агрегати були у кожному навчальному закладі. Відверто, для нас це додаткові витрати, економічно невигідно, але лише таким чином, перестрахувавшись, подолаємо проблеми із вимушеним вимиканням світла. До позитиву ще віднесу, що через аукціон земельну ділянку понад 1 га передамо в оренду під будівництво нового сучасного спортивного-оздоровчого комплексу.
- Ви можете докладніше зупинитись на цій спортивній споруді?
- Насамперед відзначу, що на земельних торгах перемогло місцеве підприємство «Майя», яке вже понад тридцять років зареєстроване у Зимній Воді, основним видом діяльності якого є надання в оренду й експлоатація власного чи орендованого нерухомого майна. Також займається виробництвом верхнього одягу та оптовою торгівлею текстильних товарів.
На виділеній ділянці до кінця 2028 року цим колективом мають бути здані в експлуатацію басейн, салон краси, тренажерний зал, навчальні класи, заклади громадського харчування, торговий павільйон, масажний кабінет та інше. Запуск цього об’єкту дасть змогу місцевим мешканцям та із навколишніх сіл насолоджуватись всіма перевагами цього комплексу. До того ж тут працюватимуть десятки людей, які отримуватимуть зарплату й платитимуть податки.
Ми повинні бути вдячні такому бізнесмену, який не вивозить гроші за кордон, а скеровує в розвиток місцевої території. Не буду лукавити, але понад десять років шукали такого інвестора, який був би згоден будувати такий спортивний комплекс, вкладаючи у це великі кошти.
Поділюсь ще одним секретом, вже активно, також у Зимній Воді, почалось зведення кінно-спортивного центру Європейського рівня, де будуть утримуватись породисті коні, бажаючі матимуть змогу доглядати тварин і на них тренуватись. Обов’язково проводитимуться змагання, і не лише на першість області, але й Всеукраїнського масштабу. Також поруч планується відкрити басейн із різноманітними водними процедурами.
- Володимире Степановичу, у розмові торкнулися й про логістичні споруди…
- Це ще один бонус у розвиток громади, поблизу кільцевої дороги здано в експлуатацію великі складські приміщення. Це нові робочі місця й додаткові надходження до місцевого бюджету.
Так крок за кроком чогось добиваємось. Не можна сидіти, склавши руки, і чекати манни із неба. Виживають у непростому житті сильні, які прагнуть чогось досягти і це принесе користь людям.
- Поділіться, будь ласка, досвідом, як вам вдається залучати бізнес до своєї сільської ради?
- Це питання просте і складне. Насамперед треба мати партнерські, джентльменські стосунки з людьми, які себе реалізували у житті, вкладають свої кошти на добрі справи. Місток довіри має бути надійним і міцним. Бізнесмен повинен відчувати, що він потрібен громаді, вона йому сприятиме у його діяльності, на нього не тиснутимуть і не вимагатимуть дивідендів. Вдячний багатьом підприємцям, які долучаються до розвитку наших сіл, за їх сприяння проводитимемо ремонти доріг, прокладаємо в окремих місцях каналізацію, водопровід та інші необхідні роботи. Такий виробничий діалог обопільно корисний і ніколи немає нарікань.
- Володимире Степановичу, минулого року за останні шість місяців ваша громада посіла перше місце серед громад Львівщини, цьогоріч за перше півріччя – ви другі…
- У спорті кажуть, що завоювати призове місце легше, ніж його утримувати. Сьогодні, у загальному обласному рейтингу, здобули «срібло». Вважаю це хорошим досягненням. Це показує стабільність у нашій роботі. Зараз очолює рейтинг Солонківська територіальна громада. Вітаємо солонківчан з таким результатом. А ми, у свою чергу, шукатимемо резерви для покращення своєї позиції у другому кварталі. Хоча, поясню, наша громада знаходиться в складнішій ситуації, ніж її подібні. Серед громад Львівщини ми є найменшою за територією. Навіть сусіди нас переважають. Тому, щоб збільшувати надходження до бюджету, треба затягувати до себе бізнес. Цього принципу дотримуємось вже багато років. І маємо від цього вигоду. Але ще раз повторюсь, оскільки досить обмежені в кількості землі, і в комунальній власності її майже нема, нам з кожним роком все складніше буде розвиватись. Тому дуже скрупульозно підходимо до кожного клаптика території. Сьогодні, як і в попередні роки, ми її не роздаємо, не деребаним, торгуємо нею на вигідних умовах на користь громади.
- Не маючи вільної землі, як в подальшому до вас заходитиме бізнес?
- Є різні шляхи наповнення бюджету, найперше – податки, різні державні програми, за які можна отримувати кошти. В останній період важливими стали міжнародні гранти від Європейського союзу. І з ними розпочали активно працювати, отримуючи від цього значну користь. Особливо активізувались в культурних програмах. Завдяки їх реалізації наші діти побували у Польщі, зустрілись з однолітками з цієї країни, добре відпочили на морі. Також стали переможцями в програмі Польща-Україна. І вже на етапі підписання коштів для створення паркової зони на території Зимної Води. Це чималі гроші від Європейського союзу. Таким чином, використовуючи валютні надходження із Європи, ми розвиваємось. І ще додам, що ще невеликі вільні острівки землі, які навіть знаходяться в приватних руках, використовуємо не під житло, віддаємо в бізнесові структури, які сприяють розвитку наших територій. Це дасть можливість нам ще успішніше в майбутньому існувати і розвиватись.
- Ви у свій час, згідно із законами України, виділили земельні ділянки воїнам АТО. Ця програма продовжується?
- Найперше, що під час війни, згідно із законами України, заборонена роздача земель. Та найголовніше, вже немає що роздавати. У свій час виділили військовослужбовцям понад п’ятсот ділянок. Вважаю, що це хибний шлях країни, не можна відкуплятися землею. Воїнів необхідно забезпечувати соціальними пакетами, належними матеріальними допомогами. Будьмо відвертими, не всім їм потрібна земля, оскільки не кожен з них може собі побудувати будинок. А ось від отримання квартири кожен з них був би задоволений. І це було б по заслугах нашим захисникам.
- Яка сьогодні ситуація із виділеними ділянками воїнам?
- Думаю, що п’ятдесят відсотків їх уже продано. Людям потрібні кошти, без землі вони виживуть. Одиниці з них сьогодні зводять собі хати. За будівництво взялись особи, які мають фінанси. До того ж це важка праця і триває не один рік. А чимало захисників вже прагнуть мати житло.
- Володимире Степановичу, чимало доріг, які ведуть до Львова, проходять через вашу громаду. Погоджуєтесь, що це одна з ваших переваг?
- Безперечно, це нам допомагає, особливо коли з вигодою використати цей фактор, а транспортні артерії у всі роки завжди були важливі для розвитку будь-якої території. Насамперед, є можливість розкручувати логістику. І цим скористалися. Знайшлись підприємці, які звели чудовий логістичний комплекс. Ми раді, що бізнесові особи відгукнулися на нашу пропозицію і саме у нашій громаді постав комплекс для цієї діяльності.
- Ваша громада має зручне розташування, але у вас не практикується зведення багатоповерхівок, котеджів, з чим це пов’язано?
- Це така політика сільської ради. Згідно з генеральним планом Зимної Води передбачено будівництво висоток лише в районі Білогорщі. Вважаю, що буде немудро, коли в селі серед індивідуальних будинків постануть багатоповерхівки. Це буде дискомфорт для мешканців. Наш населений пункт вважається тихим, люди прагнуть мати біля своїх садиб хоча б невеликий город, де можна відпочити, доглядати сад, мати свої овочі, фрукти.
Також треба сказати, що у нас щільність забудови на невеликих клаптиках землі, постійно «ростуть» нові будинки. Це створює деякий дискомфот для сусідів. Додаткові навантаження й на електромережу, водопроводи та інші комунікації.
- Триває російсько-українська війна, ваша сільська рада активно допомагає фронту…
- Вже понад два роки ми постійно турбуємось про наших захисників. Лише за шість місяців 2024 року ми перерахували військовим частинам 23,5 мільйонів гривень. В основному направляємо кошти, де знаємо командирів, де служать воїни, які походять з нашої громади. Також закупляємо дрони, прилади нічного бачення, генератори та інші необхідні речі. Вдячний працівникам сільської ради, багатьом депутатам, вчителям, вихователям та іншим, які завжди відгукуються на збір грошей для потреб фронту. Окрема подяка людям, волонтерам які продовжують плести сітки, при необхідності готують смаколики українським воїнам.
- Чимало хлопців з громади перебуває й на передовій…
- З перших днів російського вторгнення багато добровольців, не чекаючи повістки, вирушили на фронт. Зараз понад 700 хлопців і дівчат з громади захищають Україну. Сумно, але вже майже п’ятдесят загиблих повернулись «на щиті» додому.
- З яких питань до вас найчастіше звертаються люди?
Здебільшого щодо виділення грошей, особливо коли в сім’ї хвора людина і є потреба в дорогому лікуванні. Завжди сприяємо таким мешканцям. Цьогоріч на ці потреби виділили вже чотири мільйони гривень. Вважаю, що ми повинні постійно турбуватися про здоров’я людей. Адже лише здорова нація спроможна захищати й розвивати країну.
- Чи думаєте відродити «Лемківську ватру», яка завжди з успіхом проходила у Зимній Воді?
- Ми обов’язково запалимо вогонь дідів і батьків, які опинилися на наших теренах після примусового виселення з українських земель, які сьогодні входять у склад Республіки Польща. Війна обов’язково завершиться перемогою України, заживемо успішно і щасливо. Ще трохи терпіння і витримки і лемківські дзвони повідомлять про цю радісну подію.
Роман Скочиляс
