Не забуті: зниклі безвісти й ті, хто в полоні
Живемо у важкий і водночас доленосний час – час війни. Тому як ніколи маємо пам’ятати про тих, хто виборює для нашої країни свободу і незалежність. Ми не обирали цієї війни. Нас поставили перед фактом. І наші мужні хлопці стали на захист своєї землі, свого народу.
На жаль, не всім судилося повернутись додому. Багато наших захисників зникли безвісти. Уже три роки родини не мають жодної вісточки від своїх рідних. У Зимноводівській громаді безвісти зниклих – 26. З них із Зимної Води – 7, із Суховолі – 10, зі Скнилова – 2, з Лапаївки та Холодновідки – 7. Троє воїнів перебувають у полоні – зі с. Скнилів, с. Суховоля та с. Зимна Вода.
Сім’ї щодня живуть у тривозі й надії. Вони оббивають пороги всіх можливих інстанцій, шукають, моляться, випрошують повернення…
Та чи замислюємось ми, що відчувають сім’ї, які вже третій рік живуть у цій невизначеності?..
Ми не маємо права навіть називати імена та прізвища зниклих безвісти, адже розголошення такої інформації через медіа, соціальні мережі може бути використане у ворожих цілях і тільки погіршити ситуацію. Але це не означає, що ми забуваємо про наших захисників.
Зимноводівська сільська рада підтримує родини зниклих безвісти, а також родину воїна, який перебуває у ворожому полоні. Подаємо клопотання у відповідні інстанції з проханням про його повернення.
За Програмою соціального захисту військовослужбовців, ветеранів війни та членів їхніх сімей у Зимноводівській територіальній громаді надають одноразову грошову допомогу членам сімей Захисників та Захисниць України, які безвісти зникли за особливих обставин або перебувають у полоні (допомогу надають з 2022 р.). Також таким сім’ям передбачена допомога до Дня Матері, до Дня захисту дітей (допомога буде надаватися вперше з 2025 року), до Дня Святого Миколая.
Ми пам’ятаємо про кожного з них. Сподіваємося почути добру звістку. Віримо, що зможуть повернутися живими до своєї домівки. За кожною історією – чиєсь серце, яке чекає. Все можливе. У нашій громаді у 2024 році одна сім’я дочекалася повернення воїна з полону. Вірили – справдилися найзаповітніші сподівання. Залишається надія.
Пам’ятаємо. Чекаємо...
