САЛАШНИК Іван Степанович 07/07/1989 - 25/07/2024
САЛАШНИК ІВАН СТЕПАНОВИЧ
07.07.1989 – 25.07.2024
Іван народився 7 липня 1989 р. у с. Зимна Вода. Випускник Зимноводівської ЗОШ №2.
Любив техніку, з дитинства мріяв ремонтувати автомобілі, був дуже здібним. Обожнював собак. Ніколи не відмовляв у допомозі.
Закінчив Львівський автомобільно-дорожній технікум, здобув кваліфікацію техніка-механіка.
Після закінчення технікуму був призваний до лав внутрішніх військ МВС України. Потім працював механіком на СТО.
Волонтерив, ремонтував і переганяв на фронт автомобілі.
Останнім часом працював головним механіком ТзОВ у будівельній компанії «NASH PROSTIR», з якої 01.05.2024 р. його призвали до лав ЗСУ.
Воював у складі 79-ї бригади в/ч А0224, 5-го мінометного відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки 3-го десантно-штурмового батальйону під позивним «Хімік». Брав участь у боях на Покровському напрямку.
25.07.2024 р. під час виконання бойового завдання в с. Парасковіївка Покровського району на Донеччині обірвалося життя Івана. Йому було 35 років. У нього залишилися мама і сестра.
Зі спогадів матері, Іванко був спокійним, врівноваженим і надзвичайно щирим хлопцем. Ніколи не конфліктував. З самого малечку постійно щось ремонтував, дуже захоплювався технікою й автомобілями. Завжди поспішав, казав, що в нього багато роботи. Мав дуже багато друзів. Коли служив в армії й приїжджав додому у вихідні, то приходив із цілою «ротою».
Планував після закінчення війни одружитися і купити собі машину. Мати не пам’ятає, яку саме, але він казав, що дуже-дуже хоче саме таку… Та його мрії залишилися нездійсненими. Сина забрала війна…
Указом Президента України за особисту мужність і героїзм, самовіддані дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата Івана Салашника нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Наш святий обов’язок — пам’ятати, шанувати та згадувати його в молитвах.
Світла і вічна пам’ять Герою.
