Не згасне пам’ять про Героя!
Минає рік, як у бою з російськими окупантами за свободу України героїчно загинув ІВАН САЛАШНИК.
САЛАШНИК ІВАН СТЕПАНОВИЧ народився 7 липня 1989 р. в с. Зимна Вода. Навчався в Зимноводівській ЗОШ № 2 (тепер – Ліцей імені Блаженнішого Любомира Гузара). Любив техніку, з дитинства мріяв ремонтувати автомобілі, був дуже здібним. Обожнював собак. Ніколи не відмовляв у допомозі. Навчався у Львівському автомобільно-дорожньому технікумі, здобув кваліфікацію техніка-механіка. Згодом його призвали в лави внутрішніх військ МВС України.Після служби в армії працював механіком на СТО.
Волонтерив, ремонтував автомобілі і перевозив їх на передову. Працював на посаді головного механіка в ТзОВ БК «Наш простір», звідки 1 травня 2024 р. його мобілізували в ЗСУ.
Проходив службу в 79-й бригаді, номер обслуги 5 мінометного відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А0224, старший солдат, позивний «Хімік». Загинув 25 липня 2024 р. під час виконання бойового завдання в с. Парасковіївка Покровського району на Донеччині.
Указом Президента України за особисту мужність і героїзм, самовіддані дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдата Івана Салашника нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Схиляємо голову перед подвигом нашого воїна.
Наш святий обов’язок – пам’ятати нашого захисника та згадувати його в молитві.
Слава Герою! 
