БАБ’ЯК Любомир Степанович 25/09/1976 – 13/08/2023
БАБ’ЯК ЛЮБОМИР СТЕПАНОВИЧ
25.09.1976 – 13.08.2023
Любомир народився 25 вересня 1976 року. Випускник Зимноводівської ЗОШ № 2. Згодом закінчив Львівське професійно-технічне училище.
Працював на заводі «Біофізприлад».
Після служби в армії був торговим агентом фірми «Галфрукт», згодом працював у будівельній компанії.
У 2014 році перебував у Києві на Майдані, де допомагав пораненим побратимам.
1 березня 2022 року Любомир Баб’як зголосився добровольцем до лав Збройних сил України. Воював у складі 80-ї бригади, військова частина 0248, другого мінометного батальйону на Бахмутському напрямку.
У перший рік повномасштабної війни був поранений — легка контузія. Після лікування в лікарні знову повернувся на фронт. Бойові побратими називали його «Веселим».
Пройшов Дніпро, Миколаїв, Донецьку область, Бахмутський район, село Іванівське.
13 серпня 2023 року ворог не припиняв артилерійських обстрілів. У цей день Любомир, не вагаючись, накрив собою побратима з Червонограда, рятуючи йому життя.
За мужність і відвагу Указом Президента України від 23.12.2022 року Любомира Баб’яка нагороджено медаллю «За військову службу Україні» (медаль № 13181), а також відзнакою «Ветеран війни».
Указом Президента України від 28.09.2023 року за особисту мужність і героїзм, самовіддані дії, виявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, за вірність військовій присязі, Л. Баб’яка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Йому було 47 років. У Любомира залишилися дружина, син, дочка та мати.
Дружина Люба згадує чоловіка як життєрадісного, завжди веселого, з усмішкою на устах. Любомир надзвичайно любив природу рідного краю, захоплювався риболовлею, збирав гриби. Мав багато друзів і любив подорожувати. Найбільшою мрією його було щастя дітей — сина Остапа та донечки Марії, яких він безмежно любив.
Родина для Любомира була найбільшою цінністю. Часто разом із донечкою співав пісні про Україну. Його улюбленою була «Українська родина». Саме любов до Батьківщини покликала його стати на захист рідної землі.
Наш святий обов’язок — пам’ятати, шанувати та згадувати його в молитвах.
🕯 Світла і вічна пам’ять Герою.
