Костел Святої Катерини (1625 р.) (с. Зимна Вода)
У 1612-1625 роках у Зимній Воді єзуїтами, на гроші, записані в тестаменті Якуба Семп-Шажинського, власника частини Зимної Води, збудовано костел Святої Катерини. Це кам'яна, однонавна, хрестова у плані споруда під двосхилим дахом та з вежею на західному фасаді. Вона складається з прямокутної нави, напівкруглої апсиди та квадратної башти по осі головного входу. До північного та південного фасадів видовжених хорів примикають квадратна та прямокутна у плані каплиці, до південно-східного - невелике приміщення більш пізньої побудови.
У 1620 році під час наступу татар загинув будівничий храму Августин Баргель, член відомої в Європі майстерні Якова Бріяна. У 1623 році навколо костелу спорудили укріплення, а вже в 1625 році храм посвятив архиєпископ Йоанн Андрій Прохницький.
У 1648 році село знову потерпіло від навали татар, що отаборилися на території Зимної Води під час наступу українського війська під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. У 1655 році костел згорів, а в 1682 році його відремонтували.
З 1894 році парохом римо-католицької парафії в Зимній Воді був о. Губерт Вегман. Парафіяни офірували дзвін, розмістивши на ньому напис вшанування пам’яті священника.
На дзвоні св. Губерта є напис: «Ливарня дзвонарів Рудольфа Матейзеля у Львові. Дзвоніть у цей дзвін в ім’я св. Губерта. Фінансовано парафіянами з добровільних внесків на славу Божу та на вшанування свого пастора покійного о. Губерта Вегмана, який працював на цій парафії 33 роки. Помер 12.02.1927, Польща. Зимна Вода»
У липні 1944 року Зимну Воду звільнили від німецьких окупантів, на їхнє місце прийшли радянські. Встановлювався комуністичний режим. У костелі св. Катерини до 1946 року ще відбувались богослужіння римо-католицької громади, польське населення переселялось до Польщі, вивозячи з костелу ікони та інше майно. Парафіяльний священик о. Станіслав Ціхоцький забрав частину храмового майна до Вроцлава. Нині збережені реліквії містяться в костелі в с. Ксьонж Малий, що в Малопольському воєводстві (Польща).
У костелі почали правити греко-католики, але 8 березня 1946 року у Львові в соборі св. Юра відбувся «Львівський собор», який ліквідував Українську греко-католицьку церкву. Церква отримала статус православної, хоча віряни вважали себе греко-католиками і богослужіння вели за греко-католицьким обрядом.
У 1954 році, тодішній голова Водянської сільської ради та голова церковного комітету Петро Степанович Пітуля передав образ святого Івана Богослова, привезений ним при переселенні із Польщі (із знищеного поляками українського села Малковичі). Образ був встановлений біля головного вівтаря в костелі святої Катерини і від того часу костел став церквою Святого Івана Богослова.
Нині діючий храм Святого Івана Богослова - пам'ятка архітектури.
Зовнішню стіну храму від 2019 року прикрашає мозаїка із зображенням св. Івана Богослова. Автор - о. Євген Андрухів, освятив - владика Андрій Рабій.
У 2025 році, з нагоди 400-річчя церкви св. Івана Богослова, за сприяння голови Зимноводівської громади Володимира Гутника й парафіян церкви та за підтримки мешканців і підприємців, облаштовано парк біля церкви св. Івана Богослова. Вервиця з вітражами - авторства Романа Омеляна.
