КУРОПАСЬ Василь Ярославович 10/02/1989 – 16/03/2024
КУРОПАСЬ ВАСИЛЬ ЯРОСЛАВОВИЧ
10.02.1989 – 16.03.2024
Василь народився 10 лютого 1989 року в селі Суховоля Городоцького району Львівської області. Навчався у Суховільській середній школі, яку закінчив у 1999 році. Згодом проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України. У 2003 році завершив навчання у Львівському будівельному технікумі та присвятив себе праці в будівельній сфері.
Василь був людиною цілеспрямованою й світлою. Він завжди виявляв глибоку повагу до старших, вирізнявся щирістю та відкритістю у спілкуванні. Ніколи не залишав друзів у скруті, підтримував і допомагав усім, хто опинявся перед життєвими випробуваннями. Особливу любов мав до історії України — часто читав про неї, ділився цікавими фактами з рідними та знайомими.
Коли почалася повномасштабна війна, Василь без вагань став на захист рідної землі. У березні 2022 року був покликаний Пустомитівським РТЦК та СП і проходив службу у військовій частині А-4056, у складі 68-ї окремої єгерської бригади. Обіймав посаду старшого механіка-телеграфіста, брав участь у бойових діях на Донеччині. Під час виконання бойового завдання був поранений.
Попри мужність і силу духу, наслідки поранення виявилися тяжкими. 16 березня 2024 року його серце зупинилося під час лікування. Похований Герой у рідному селі Суховоля.
Рідні, друзі та побратими з глибоким смутком згадують Василя як добру, щиру й чуйнішу людину, яка завжди приходила на допомогу. Особливо тяжко втрату пережили його сини — Кирило та Корній, які безмежно любили батька. У серцях рідних він назавжди залишиться прикладом відданості, незламності та любові до України.
Василь часто повторював слова, що стали віддзеркаленням його життєвої позиції:
«Ми, українці, не здамося! Нас не залякати, тож ворогам краще піти з України!»
Наш святий обов’язок — пам’ятати, шанувати та згадувати його в молитвах.
🕯 Вічна і світла пам’ять Герою.
